24
ЛИС
2017
Рецензія на мультфільм «Коко»
23 листопада на великі екрани вийшов мультфільм «Коко», який розповідає нам про пригоди мексиканського хлопчика у потойбічному світі.
Цього разу кіностудія «Pixar» разом з «Disney» вирішила показати глядачам Мексику, створивши досить яскраву стрічку, у якій зібрані національні особливості цієї країни: реслінг у масках, текіла, художниця Фріда Кало, сомбреро, відомі мексиканські вставки типу «аміго» і, звичайно ж, латиноамериканська музика. Саме навколо неї автори мультфільму побудували історію, що захоплює глядачів з перших же хвилин перегляду.
Сюжет розповідає нам про хлопчика на ім’я Мігель, чия родина вже давно займається чоботарством і з особливою ненавистю ставиться до будь-якого прояву музики в їхньому житті. «Мабуть, наша сім’я – єдина в Мексиці не любить музику», – зазначає герой на початку своєї історії. Винним у цьому виявляється прапрадід Мігеля, який вирішив кинути жінку з дочкою і піти у світ музики з гітарою за спиною. Бабуся головного героя усілякими способами намагається відгородити онука від музики, не маючи уявлення про те, що він потай від усіх грає на гітарі на горищі, де збирає фото й альбоми улюбленого музиканта й актора Ернесто де ла Круса. Мігель бажає пов’язати своє життя з музикою, але знає, що родина буде проти його мрії. І саме в День мертвих, коли душі померлих родичів приходять на землю, він випадковим чином потрапляє у потойбічний світ разом з бродячим псом на ім’я Данте, що так підходить сюжету мультфільму.
Там і починається його пригода по живописному всесвіту мертвих, повного таємниць про життя після смерті, нових знайомств, несподіваних відкриттів і, як же без неї, – музики.
Варто зазначити, що «Pixar» знову передали велич створеного ними світу, використовуючи найяскравіші кольори, іноді навіть неонові й вибухові, але уся картинка була гармонійно поєднана і комфортна оку. Мультфільм створювали за участі режисера, сценариста, художника американо-мексиканського походження Едріана Моліни, а озвучували персонажів мексиканські й американо-мексиканські актори, що йде мультфільму тільки в плюс, максимально передаючи атмосферу вибраної країни.
Якщо діти будуть з захопленням насолоджуватись ситуаціями, де опинився Мігель, радуючись новим цікавим картинкам, то дорослі, без сумніву, знайдуть тут причини замислитися й уважно слідкувати не тільки за головним героєм, а й за розвитком подій, щиро сміючись над досить вдалими жартами, шокуючись від нових сюжетних поворотів чи переймаючись за персонажів зі сльозами на очах. На деяких моментах усі як один затамовували подих та чекали наступного кроку сценаристів.
Картина побудована не стільки на яскравих враженнях від нового світу, який, до речі, цікаво продумали творці, скільки від конфлікту любові до мрії та підтримки родини. Недитячі роздуми про долю цілого покоління змусять багатьох знайти щось близьке для себе. Стрічка поєднала в собі різні складові, залишаючи глядача один на один зі своїми секретами. Вона змішує настільки різні емоції, що неможливо забути їх після сеансу, через що аплодисменти в кінці – цілком очікувана реакція.
«Коко» – яскрава, динамічна, цікава історія, яка до останнього моменту тримає глядачів в інтризі. Цього разу «Pixar» показали нам нову сторінку вигадок про потойбічний світ, подарувавши своє унікальне уявлення, чим можна насолоджуватись ще не раз і знаходити нові й нові причини задуматися.
#####