Декілька цікавих фактів про легенду світового кінематографу!
«Слов’янство поки що дало світу лише одного митця, поета та мислителя», - так характерезував його Чарлі Чаплін.
На фото: Олександр Довженко
Особливе місце в житті режисера займає Одеса. Там, у 1926 він зняв свої перші роботи. Тут же ж на світ з’явився його перший відомий фільм «Звенигора». Ця стрічка з тріумфом обійшла екрани Європи, США та Канади.
Альберт Ейзенштейн після перегляду цієї стрічки заявив:
«…В повітрі стояло: серед нас нова людина кіно. Майстер свого жанру. Майстер своєї індивідуальності. І разом з тим майстер наш. Свій. Спільний. Перед нами була людина, яка створила нове в галузі кіно».
У 1930 Довженко зняв стрічку «Земля» – фільм, що став вершиною його кар’єри. Стрічка зірвала аншлаг на екранах в Голландії, Бельгії, Аргентини, Мексики, Канади, Англії, США та Греції. Після прем'єри в Берліні про Довженка та його фільм написали 48 статей, а в Італії кінематографісти назвали українця «Гомером світу кіно».
Та от на батьківщині фільм розуміння не знайшов. Довженка звинуватили у «захисті куркулів та ностальгії за минулим», а фільм – заборонили. Реабілітували легендарну стрічку вже після смерті Довженка, у 1965 році.
В той же час, світові кінематографісти внесли фільм до 100 найкращих творів кіно. Після міжнародного референдуму у Брюсселі українську стрічку додали у перелік 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.
На фото: Олександр Довженко
Не втрачає актуальності та популярності «Земля» й нині. Так, нещодавно фонд ЮНЕСКО вніс роботу Довженка у список із 5 фільмів, які вважають світовими шедеврами.
Не стало легендарного режисера 25 листопада 1956 року. Помер український геній на своїй дачі під Москвою. На похорон приїхала і делегація з України. На згадку про рідну землю друзі привезли сніп жита та яблука. А в могилу Довженка вкинули грудочку української землі: «земля, по якій твої ноги ходили, нині з теплом тебе приймає».
На могилі українського режисера залишився лаконічний надпис російською: «Умер в воскресенье». Та поціновувачі його творчості читають це слово як «воскресіння».
Сам Довженко мріяв бути похованим в рідній українській землі. В останні роки свого життя він залишив такий запис щоденнику:
«Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі»
#####